Засуха Олексій Харитонович народився 14 березня 1914 року в селі Таромське міста Дніпропетровська. До війни працював в Дніпропетровському депо. З листопада 1937 року по грудень 1942 року служив на Тихоокеанському флоті капітаном І рангу. З грудня 1942 року по квітень 1943 року – у штабній батареї командуючого артилерією 31-го стрілецького корпусу, був розвідником, потім командиром відділення розвідки. З квітня 1943 року по жовтень 1945 року – в 53-ому запасному артилерійському полку. Воював на ІІІ Українському фронті, брав участь у обороні Сталінграда, у звільненні Угорщини, Австрії від німецько-фашистських загарбників. Перемогу зустрів у Австрії. Інвалід І групи (Б №398840 від 28.05.1998р.) Має бойові нагороди: орден Червоної Зірки, орден Вітчизняної війни І ст. (№3410692), орден «За мужність»(№ 228104), медалі: «За взяття Відня» ( №227011), « За Перемогу над Німеччиною» (№326003), «За оборону Сталінграда»(№ 017635), « За відвагу»(№ 1894093), « За бойові заслуги» (№715613), численні ювілейні медалі. Випадок з війни, що запам’ятався. В 1943 році в січні під Сталінградом під час бою заколов німця, другий німець почав його переслідувати. Коли біг від німця, упав у колодязь. Вилізши з колодязя, побачив пораненого офіцера, який кликав на допомогу. Олексій виніс його з поля бою, на той момент був сам пораненим. Пізніше цей полковник забрав його до себе в 31-й гвардійський корпус. Після війни працював старшим машиністом на металургійному заводі імені Г. І. Петровського. Записано зі слів Засухи Олексія Харитоновича.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"