Мій прадід, Запорожець Іван Андрійович(1919-1996 р.р.), - бойовий офіцер - танкіст. Убоях з німецько-фашистськими загарбниками неодноразово поранений, одержав контузію. Особливо тяжке поранення отримав в бою під містом Істра поблизу Москви. Куля важкого німецького кулемета наскрізь прошила груди молодого офіцера, почалася газова гангрена. З поля бою непритомного прадідуся на руках винесли бойові друзі-побратими. Унаслідок поранень та контузій переніс 17 тривалих операцій у різних госпіталях Радянського Союзу, але завдяки міцній статурі та волі до перемоги вижив та повернувся до мирного трудового життя в рідне селище Зачепилівка Харківської області. Нагороджений орденом "Красной Звезды", орденом "Отечественной Войны", іншими нагородами. Запорожець Іван Андрійович з 1943 року - інвалід Великої Вітчизняної війни, працював потім до виходу на пенсію на керівних посадах у системі Міністерства Заготівель СРСР(директор ЗаготЗерна Зачепилівського р-на Харківської обл., голова Ради Директорів району). До кінця своїх днів проводив велику військово-патріотичну роботу серед молодого покоління.