Мій прадідусь Залужний Василь Дмитрович народився 22 травня 1923 року. І прожив 87 років. Проживав він у місті Апостолове Дніпропетровської області, де й працював редактором районної газети. Коли почалася війна Василя Дмитровича зарахували у винищувальний батальйон. Завданням батальйону було виступити на боротьбу з німецьким десантом. 12 серпня 1941 року їх молодих відрахували з батальйону, залишивши стариків, які стали партизанським загоном. Після окупації Апостолового, загін вийшов в Дніпровські плавні. Під час війни він багато подорожував. І під час однієї з цих подорожей прадідусь потрапив до робітничого батальйону, який спорудував стратегічну залізницю Кизляр-Астрахань. В 1943 році ця залізниця відіграла велику роль в розгромі військ. 2 лютого 1943 року оточили фашистів і звільнили Сталінград. В полон було взято 90 тисяч фашиських військ. Рівно через рік після звільнення Сталінграда було звільнене Апостолове. У мого прадідуся було багато медалів. У нього були медалі « За відвагу», «Ветерани праці», а також багато памятних.