Мій Прадід Мій прадід Віктор пішов на війну у 17 років. Спочатку потрапив на Урал в учбові полки, а потім перше бойове хрещення прийняв як піхотинець під Смоленськом. Воював він у стрілковому полку 11-ої гвардійської армії 3-го Білоруського фронту під командуванням Чернявського та згодом став командиром відділення. Під Кенігсбергом він був поранений і День Перемоги зустрів у шпиталі. Потім Служив до грудня 1945р. у комендатурі та згодом демобілізувався. Дуже багато у нього орденів і медалей за відвагу та мужність.