Мій дідусь, Загайнов Іван Григорович, народився у травні 1912 року в Сибірі, в сім'ї військового. Після закінчення воєнного училища був покликан в ряди Радянської Армії капітаном. Влітку 1941 року моя бабуся з двома донечками (6-ти та 3-х років) спорядила дідуся на фронт. Протягом року від нього приходили листи, а потім для бабусі було великим щастям одержати від чоловіка принаймні декілька рядків. Мій дідусь був комуністом, а на вулицях, в багатьох будинках стояли німці, тому всі особисті речі дідуся наша бабуся закопала на городі. Два роки 1941-1942 вона читала листи чоловіка – коротенькі листи-вісточки про те, як наші солдати захищали Москву та Сталінград. Восени 1942 року моя родина отримала сумні новини: Загайнов Іван Григорович пропав безвісті і лише по закінченню війни бабуся дізналася, що мій дід потрапив в оточення під Сталінградом та був збірки закатований у фашистському концлагері. Слава тобі, мій діду! Слава мільйонам загиблих, маючих та не маючих могил на землі! Всім сьогодні слава!

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"