Михайло Гнатович народився 1 серпня 1920 року в селі Порфирівка, Длинського району, Дніпропетровської області. Після закінчення дев’ятого класу при середній школі Асканії-Нова в 1939 році вступив на курси шоферів у м.Орехове Запорізької області. У серпні 1940 року Михайло Гнатович добровільно вступив до Краснодарського зенітного училища. Двадцятидворічним хлопцем Михайло Гнатович пішов на фронт. Воював у Сталінградському воєнному окрузі, потім на Брянському, Центральному, Першому Білоруському фронтах, спочатку заступником командира батареї, пізніше командиром батареї мінометного полку. З лютого 1943 року по травень 1946р. - командир дивізіону мінометного полку. Звільняв Польщу, Білорусію, Німеччину. У 1943р. Михайло Гнатович був нагороджений медаллю «За Отвагу», в 1944 - орденами «Красная звезда», «Красное знамя», «Отечественная война I ст.», в 1945 – орденом Леніна, медалями: «За освобождение Варшавы», «За взятие Берлина», «За победу над Германией» . 15 травня 1946 Задорожному Михайлу Гнатовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота зірка». З 25 .02.1989 року по 12.09.1991 року був керівником Ради ветеранів Індустріального району. Помер 28.01.2004 року.