народився 16 липня 1925 року. На Україні Іван Федорович Воробйов опинився у 30-х роках перед війною. Жив і працював у селі Андріївка Запорізької області. Коли почалася війна, йому було 16 років. У 1942 році фашисти вивозили молодь на роботи до Німеччини і Іван разом із друзями вирішив податись до Волги. Разом з другим Українським фронтом Іван Федорович дійшов до Румунії. В кінці війни Івана Федоровича контузило, і він попав до шпиталю, де і зустрів День Перемоги. 17-річним хлопцем він почав війну гвардії рядовим, а закінчив - заступником командира кулеметного взводу. Його було нагороджено орденом «Вітчизняної війни» ІІ-го ступеня. Але, не встиг він підлікуватись, як його взвод відправили на Японський фронт, де з серпня 1945-го року він воював у Манчжурії. В післявоєнні роки Іван Федорович приїхав до Дніпропетровська, де працював слюсарем з ремонту пароплавів, а потім на заводі ім. К.Лібкнехта. З 1980 року він на пенсії. Зараз Іван Федорович живе із своєю дружиною Поліною Макарівною, має двох дорослих синів, чотирьох онуків.