У вересні 1943р. Мефодій Волошин був призваний до лав діючої армії. Перед цим він прожив два роки в опукованому гітлеривцями Дніпропетровську, багато побачив за ці тяжкі роки, пізнав на власному досвіді фашистський «новий порядок». Присягаючи, гаряче поклявся він відомстити за все лихо, яке принесли гітлерівці на нашу землю. Вже в перших боях Мефодій проявляє мужність і хоробрість. Але перший етап його фронтового шляху був недовгим. 31 жовтня 1943р. В бою під м Гуляй-Полем він був поранений в груди і тільки в січні 1944р. повернувся в стрій. На Третьому Білоруському фронті М.Волошина зарахували кулиметником 1-го батальйону 171-го року полку знаменитої Першої гвардійської Московськоі стрлецької дивізії. У складі цьго полку він вступив на землю Радянської Прибалтики. Відвагою і кмітливістю були позначен воїнські справи Волошина. Товариші по зброї завжди бачили поряд із собою або попереду його станковий кулимет. … Гвардійці підійшли до ріки Німан і отримали наказ з ходу форсувати її. Перший батальйон повинен був почати переправу першим і не дати можливості німцям закріпитися на протилежному березі. Ударила наша артилерія, і німці притихлию Мабуть, ненадовго, треба було використати зручний момент. Отримавши дозвіл діяти, Волошин швидко спорудив із двох деревин щось подібне до плоту і озброєний автоматом та гранатами, відштовхнувшисьвід берега. Відразу жзасвистіли ворожі кулі, наші нанесли німцям вогняний шквал у відповідь. На кінець пліт досяг крутого берега, на якому засів противник. Волошин швидким маневром, використовуючи мертвий простір, утворений високим берегом, висунувся на фланг ворожого кулемата і короткою автоматною чергою знищив його бійців. Не витримавши натиску гвардійців, фашисти відкотилися до села, розташованого коло берега.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"