Народилася 27 листопада 1928 року Зі спогадів ветерана Коли почалась війна Євгенії Василівні було 12 років. У цей час вона мешкала у селі Беззборотько Солонянського району. Вона була свідком тяжких боїв при відступленні наших військ. Разом з односільчанами надавала посильну продовольчу допомогу, готувала обіди, заготовляла питну воду. З 1941 по 1943 роки це село було окуповано фашистами. Під час наступу радянських військ Євгенія Василівна прятала розвідників передових частин у льосі, врятувавши їх від загибелі. Чудом була врятована від розправи Євгенія Василівна, коли фашисти узнали, що вона прятала радянських солдат. Після визволення села у будинку місцевої школи біло відкрито шпиталь та п’ятнадцятирічна дівчина стала виконувати нелегкі обов’язки санітарки, доглядаючи за тяжко пораненими бійцями. Спогади юності ніколи не зітруться з пам’яті Євгенії Василівни.