Умеренков Яків Олександрович народився в 1918 року в місті Дніпропетровську. Велику Вітчизняну Війну зустрів на кордоні в м. Лієпая Литва. Він був прикордонником. З боями відходили до Ленінграда. По дорозі їх хотіли затримати гітлерівські мотоциклісти. Але мій прадід, який їхав за кермом автомобіля, не зупинився на вимогу гітлерівців. Надавив на газ та вивіз свій загін прикордонників з облоги. В період облоги Ленінграда з 1941 по 1944 роки він служив в автороті. Підвозив на фронт боєприпаси та провіант, вивозив поранених. По озеру Ладога взимку по кризі вивозив людей та ввозив до Ленінграда боєзапас та провіант під бомбами фашистів. Був момент, коли бомба розірвалася поряд з автомобілем прадіда, і він з автомобілем пішов під воду, але виплив. На фронті був тяжко поранений в голову. Нагороджений орденом «Червоної зірки», медалями «За відвагу», «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною». Закінчив війну в 1945 році на острові Езель в Балтійському морі. Німеччина 9 травня 1945 року підписала акт про капітуляцію, а мій прадід продовжував ще воювати. Курляндське угрупування німців не капітулювало. Закінчив війну мій прадід у званні лейтенанта. Після війни був нагороджений орденом «Великої вітчизняної війни» та медалями. Помер прадідусь в 1997 році.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"