Яків Григорович народився 22 лютого 1922 року в селі Климівка, Карлівського району, Полтавської області. Закінчивши восьмий клас у 1937 році, їде навчатися до Красноградського сільськогосподарського технікуму. Яків Григорович мріяв працювати агрономом в своєму рідному селі. У 1941 році, коли про війну все частіше починали ходити чутки, у хлопця був випускний, а вже згодом чутки стали дійсністю.

         Яків Григорович з перших днів рвався на фронт, з 15 вересня 1941року його було призвано Красноградським РВК, Харківської області,  але за браком досвіду його відправляють вчитися до Харкова на авіа механіка. А з 1943 року війна розпочалася і для нього в 949 штурмовому авіаціонному полку 211штурмовій авіаціонній дивізії. Разом з якої вони рухалися від Полтави, через Білорусь в Литву де Яків Григорович отримав нагороду – Орден Червоної зірки (30 листопада 1944 року). У нагородному листі було записано так:

«З час перебування на фронті проявив себе виключно дисциплінованим, технічно грамотним авіаційним механіком… В період прорива оборонної смуги на Вітебскому та Рижскому направленням його літак робив по 3-4 бойових вилетів щодня. Вдень підготовлювали літак до вильоту, а вночі, разом з зброярем, чистили пушки і кулемети. Втоми не знав, а завжди подавав приклад героїзму та мужності. За добросовісне відношення до праці і відмінні знання з механіки від командування має 13 подяк».

         Окрім Ордену Червоної зірки, Яків Григорович має нагороду Орден Вітчизняної війни ІІ ступеню, за мужнє виконання свого обов’язку в екіпажі літака при виконанні бойового завдання.

         16 листопада 1945 року був відправлений у відставку в званні капітана, після чого, як і мріяв у дитинстві, відправляється працювати в сільське господарство, але вже села Хрестище, де займає посаду головного агронома. Улько Яків Григорович повернувся з війни героєм, не кожен може похизуватися подібними відзнаками. Але незважаючи на це був людиною скромною, та згадувати воєнні роки не любив.