Туркін Микола Іванович народився 13 серпня 1921 року в КоміАРСР. В 18 років його забрали в діючу армію. Зразу в 1939 році він потрапив на війну з біло-фінами в військово-морський флот. Війна швидко закінчилася і він продовжував служити в армії. Після служби працював бакенщиком на ріці Вичегда. В 1942 році він був призваний на війну з німецько-фашистськими загарбниками. Був сержантом морської піхоти на Кольському півострові. Три рази був поранений в голову, в руки і дуже важке поранення в ногу. Лежав в госпіталі під Ленінградом в Тихвіні. В кінці 1944 року після тяжкого поранення його демобілізували. Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни, медаллю «За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні», медаллю «За бойові заслуги» ( всього 12 медалей за бойові і трудові подвиги). З 1945 року служив у внутрішніх військах. Демобілізувався в 1961 році і перейшов на громадянську службу. З 1968 року проживав в Дніпропетровську. Працював на стрілочному заводі. Був передовиком виробництва. Його фото висіло на « Дошці пошани» заводу. В колективі користувався великою повагою і авторитетом. Помер 13 травня 2002 року.