"Бачивши біль та горе, рятувала людей". Народилася 1913 року у Дніпропетровську.У 28 років пішла на фронт в складі евакогоспіталя. В евакуацію разом з нею поїхала її мати та ще троє дітей. Як тільки вони поїхали у їх будинок потрапила бомба. У госпіталі Софія Гаврилівна була ведучим хірургом по спеціалізації "Поранення у малий таз". Ці поранення вважалися одні з найтяжчих. Софія Гаврилівна разом з госпіталем, прямуючи до Курської Дуги, були зупинені німцями. Ешелон горів, а поранені вистрибували з вікон. У 1942 році госпіталь вже знаходився у Кенінгсберзі (Калінінград). В 1943 році госпіталь зміг повернутися у Дніпропетровськ. Всі, хто знаходився у ешелоні почали співати "Ой, Дніпро, Дніпро". Ткачова Софія Гаврилівна за добру службу була нагороджена медалями та орденами "Гвардія", "Сталіна", "Великої Вітчизнянної Війни І ступеня."