Мій герой Моя прабабуся Тимошенко Лідія Петрівна майже всю Велику Вітчизняну війну провела в Німеччині. В 16 років німці забрали її з рідного села і ешелоном відправили на захід. По дорозі люди намагалися тікати, але не всі спроби були вдалими. Прибула бабуся до невеличкого міста серед Альп Зігмаринген, де її забрала до себе заможна німкеня. Працювала у них то домробітницею, то на полях, то в їхній пивній. Так пройшло три з половиною роки. Коли Німеччина капітулювала, бабуся про це навіть не здогадувалась, бо її не хотіли відпускати німецькі господарі. Але їй все-таки допоміг втекти німецький солдат. Додому Лідія Петрівна добиралась вісім місяців. Їй дуже хотілось додому, щоб побачити своїх близьких та рідну країну.