Пусть отцы остаются при детях, Пусть невестам останутся парни, - Матерински вздохнет планете, И не будет ее благодарней. Мій прадід Терзі Іван Христофорович,який народився 1912 році,був мінометником 236 стрілецької дівізії 509 стрілецікого полку.Під час боцових дій в складі Третього Українського фронту на території Югославії загинув у селі Княжеві-Виногради.Похований в братській могилі у селі Батина Скела в Хорватії. Мій прадід Бондар Микола Терентійович,який народився у 1915 році був техніком-інтендантом другого рангу.В 1942 роуі потрапив до німецького полону,з якого був звільнений військами Червоної Армії. Мій прапрадід Бондар Терентій Степанович,який за віком не міг брати участь у бойових діях,здав власні кошти на купівлю танка,за що отримав персональну подяку від Верховного Головнокомандувача Червоної Армії І.В.Сталіна. Мій двоюрідний дід Лавренюк Леонід Федорович,який народився у 1925 році. Теж був учасником ВВВ. В грудні 1944 році,мій двоюрідний дід захопивши ворожий кулемет знищів з нього 48 ворожих солдат і офіцерів. Вечором того ж дня він самостійно захопив у полон 5 німецьких військових. За цей подвиг йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу,а також нагороджено Орденом Леніна та золотою зіркою Героя Радянського Союзу.Його ім’я носить школа у селі Мар’янівка Одеської області. Також у селі встановлено його погруддя.