Сирота Іпполіт Кононович – мій прадідусь, якого я ніколи не бачила, його не стало, коли моя мама була маленька. Народився в 1912 році на Київщині, с.Липовець. До 1938 року працював на залізниці. В 1938 році був мобілізований до лав армії, служив у залізничних військах. Пройшов всю війну рядовим, відновлюючи мости, тунелі, залізничні шляхи – допомагаючи фронту та діючим частинам на передовій. Це була маленька людина великої війни, такі люди і створювали Перемогу кожної воєнної миті… Повернувся з війни лише в 1947 році – після війни треба було відбудовувати залізницю. В 1956 році наполегливу працю Іпполіта Кононовича Вітчизна високо відзначила державною нагородою – орденом Леніна та медаллю «За трудовую доблесть».