Зачепила Велика Вітчизняна війна і українського нашого прадіда Сідька Миколу. Народився він в 1925 році. На момент початку війни йому було всього 16. Проте, щоб його узяли добровольцем воювати, він приписав собі декілька років. Таким чином, прадід пройшов усю війну. Служив в танкових військах. І на своїй бойовій машині дійшов до Берліна. Там же, в кінці війни був поранений, отримав контузію. Але після одужання все-таки залишився відбудовувати зруйноване місто. Був нагороджений багатьма медалями і орденами. Через два роки після закінчення цієї страшної війни він повернувся додому. Було йому всього 22 роки. Дожив дідусь до старості, народилися у нього діти, онуки, правнуки. Немає в живих моїх прадідусів. Але ми пам'ятаємо їх подвиг, їх героїзм. Ми дякуємо їм за те, що маємо можливість жити у вільній країні, жити спокійно, упевнено дивлячись в майбутнє. Спасибі Вам, ветерани!

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"