Моя прабабуся, Сич Зінаїда Михайлівна, в роки війни була евакуйована разом з батьками до міста Барнаул. В це місто в 1941 році був перенесений Дніпропетровський вагоноремонтний завод, який був перепрофільований на виготовлення бойової та оборонної продукції. Прабабусі тоді було лише 15 років. Працювали на заводі її батьки разом з нею та молодшим братом в три зміни по 14 годин на добу. В 1943 році після визволення Дніпропетровська моя прабабуся повернулася до рідного міста і приймала участь у відновленні заводу та міста. За працю в тилу була нагороджена медаллю. Вічна хвала і пошана воїнам визволителям і працівникам тилу.