До війни мій прадід жив в селі Гуляй-поле,що в Криничанському районі Дніпропетровської області, працював конюхом на місцевому коне заводі. В роки Другої світової війни Федір Онуфрієвич служив в кінному обозі, який забезпечував армію продуктами харчування, боєприпасами, одягом та іншими промисловими товарами. З війни повернувся з нагородами. А моя прабабуся Любов Семенівна до війни мешкала під Ленінградом (Санкт-Петербург). Коли вона літом 1941 року приїздила в Гуляй-Поле гостювати до матері- почалася війна. Прабабуся була вимушена залишитися з трьома дітьми в селі. Під час війни вона працювала на окупованій німцями території. Перший її чоловік загинув на фронті. Коли мій прадід повернувся з війни в село, вони познайомились через деякий час одружились.Разом працювали на відновленому коне заводі.Прадід був особисто знайомий з воєначальником Будьоним Семеном Михайловичем, який прїздив на завод під час кінних перегонів. Згодом у Федора та Любові народилося троє дітей, серед яких була моя бабуся.