Шуркін Віктор Олексійович народився у багатодітній родині в селі Русскоє-Тімошкіно Баришського району Ульянівської області. Після закінчення середньої школи закінчив Ульянівське педучилище і Куйбишівське військове училилище зі званням лейтенанта. Восени 1942 року потрапив під Сталінград армією генерала Чуйкова до Кеніксберга. З 1946 по 1951 рік був військовім комендантом німецького міста Намбурга. Приймав участь у складі танкової дівізії радянських військ у подіях військового перевороту у Венгрії 1956 року. Після Великої Вітчизняної війни до демобілізації служив у складі танкової дивізії Дніпропетровського військового округу командиром мотострілкового полку. Службу закінчив у званні полковника. Після демобілізації працював на керуючих посадах на громадських підприємствах. Мав військові урядові нагороди, у тому числі і орден Червоної зірки, медаль "За відвагу" та інші. Всього мав 18 медалей і 2 ордени (Червоної зірки і Вітчизняної війни). Під час війни був двічі поранений (в руку і в груди). Інвалід війни ІІ групи. Помер на сімдесят дев'ятому році життя 18 березня 2002 року.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"