Народився Шакіров Хайдар Якупович в с. Середній Балтай Апостовського району Татарстану, недалеко від м. Казані. У 1932 році родину розкулачили. І усіх дітей (5 чоловік) відправили в Узбекістан в дитячий будинок, де виховувались до 9 класу. Після закінчення школи закінчив 2-ий курс учительського інституту в м. Самарканді, за фахом учитель історії. Після цього в серпні 1942 року був призваний до армії (було неповних 18 років). Попав в Ташкентське кулеметне училище. До травня 1943 року проходив військову підготовку, а потім в званні молодшого лейтенанта був відправлений до Північно-Кавказького фронту. В серпні 1943р. був відправлений в м. Гомель (Білорусія), брав участь в операції «Багратіон» (визволення Білорусії). Керував взводом кулеметників. Визволення Білорусії, Мінська в складі п'ятої Краснознаменної Орловської дивізії». У січні 1944р. вступив у Східну Пруссію з півдня. Пройшов з боями на північ через всю країну. Отримав легке поранення й два тижні був у шпиталі. Потім повернувся до південного берегу Балтійського моря. За ці бої отримав медаль «За бойові заслуги» та орден «Червоної зірки». Перший орден «Червоної зірки» Перший орден був отриманий за великий бій біля міста Ортельзбурга. Наступав курсантський німецький батальйон (100-120 чоловік). Вони були одягнені в нову форму з блискучими флягами, в котрих потім виявився шнапс (німецька горілка). Німці були озброєні автоматами, напівп'яні. На спинах у них були ранці, в котрих знаходились напівшоколадна маса та рушники. А радянські воїни з собою мали: мішок для речей, в якому були патрони, сухий пайок. Під час бою було вбито 56 чоловік, дуже багато людей поранено. Поранені фашисти втекли, але залишили сліди крові на снігу. Командира - капітана Язвина представили до ордену «Бойового Червоного Прапору». Кулеметників нагородили медаллю «За Відвагу». Дуже цінні медалі давали рядовим і молодшим сержантам. Ті, хто мають медаль «За Відвагу» дорівнюються до Героя Радянського Союзу. Командуючий армією генерал-лейтинтант Рарбов розпорядився нагородити майже всіх військовослужбових орденом «Червоної зірки». По закінченню боїв в Пруссії був переправлений на Сандомерський плацдарм на території Польщі. Там знаходились до січня 1945 р. Потім почався Берлінський наступ, в ході якого дійшли до ріки Ширия ( знаходиться за 100км від Берліна). Почалося просування в південно-західний Берлін (у складі 2-го Білоруського фронту). По закінченню боїв 1 травня дивізію перекинули на р. Ельбу біля м. Гентін для зупинення великої групи фашистів, які намагалися перебратися на інший берег ріки і здатися в полон американським військам. Дивізія була розставлена вздовж берега на 3км. За цю військову операцію отримав орден «Вітчизняної війни». Бойові дії в лісовому масиві південно-західного Берліна у складі другого білоруського фронту У квітні 1945-го року німецький корпус (20000-30000 чоловік), прикриваючись лісовим масивом, намагався звільнити Гітлера. Протягом двох днів сильно атакували штурмовики (військові їх називали «Летючі танки»), намагаючись прорвати оборону радянських військ і потрапити в центр Берліна. 1 травня 1945 року біля 10000 фашистів здалися. Таким чином була ліквідована ця група. Був такий випадок. Декілька німців прив'язали білу ганчірку до штику та йшли до нас з лісу і кричали: «КОМРАД», тобто, «товариш». Вони хотіли здатися в полон, але не встигли пройти 30метрів, як їм в спину пролунала автоматна черга від своїх. За знищення усього угрупування отримав 2-гу «Червону зірку». А кулеметники, що брали участь у ліквідації цього угрупування, отримали медалі «За відвагу». По закінченню війни дивізія здійснила марш пішки через Польщу, Білорусію, в район м. Гродно. Саме тут дивізія була розформована. Продовжив службу – віддав їй 30 років. Закінчив служити в м.Дніпропетровську на посаді заступника командира полку. Хайдар Якупович – полковник у відставці. В мирний час отримав орден «Червоної зірки» (1965р.), за високі показники бойової і політичної підготовки полку. Здійснив 14 стрибків з парашутом. У свій час закінчив вищу партійну школу.