Сергієнко Василь Іванович (1925 р.н.) Найтрагічніший день в історії нашої країни – 22 червня 1941р. зустрів 16-річним юнаком, а в 17 років, додавши собі рік до повноліття, у Шостківському військоматі Сумської області уже пішов захищати свою Вітчизну. Служив рядовим в артилерійській обслузі  Українського фронту. Пройшов з боями від Шостки до Конотопа. В бою під Конотопом був тяжко поранений. За звільнення Конотопа був нагороджений орденом «За бойові заслуги». Після госпіталю знову повернувся в свою частину і продовжував звільнення від фашистської чуми країни Західної Європи, брав участь у визвольному поход і остаточному розгромі ворога на території Угорщини. За звільнення Будапешта був нагороджений орденом «За відвагу». В боях на території Болгарії був знову тяжко поранений і одержав медаль За звільнення Болгарії. Закінчив війну на території Польщі і повернувся на Батьківщину в липні 1945р. в чині рядового, але нагороджений орденами і медалями, поливши своєю кров’ю не тільки землю своєї Батьківщини, а й землі країн Західної Європи, принісши всім звільнення і мир. Сьогодні Василю Івановичу 88 років, проте він ще продовжує жити повноцінним життям, член Ради ветеранів у м. Шостка, проводить виховну роботу з молоддю, організовує допомогу сім’ям загиблих у роки Великої Вітчизняної Війни. Шановний Василю Івановичу! Учителі, батьки та діти НВК №41 ШВР щиро вітають з 68-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні! Бажаємо Вам міцного здоров’я, довголіття, ясного сонця і чистого голубого неба над головою, уваги і тепла від дітей і влади! Низький Вам уклін за Перемогу, за мир, за щастя жити і працювати на благо нашої суверенної України. Вчитель української мови НВК № 41 ШВР Халімоненко Л.А.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"