Народився і прожив усе життя у м.Новий Буг Миколаївської області. В юності доля закинула його на шахти Донбасу,та рідні степи кликали додому.Закінчив курси трактористів і працював на першому тракторі ЧТЗ.З перших днів війни пішов на фронт.Воював він на Північнокавказькому фронті у 18 армії,якою командував Г.Жуков. У 1942 році Олексій Андрійович отримав поранення у грудні місяці. Майже весь 1943 рік провів у госпіталі м.Сухумі. Повернувся до Нового Бугу у 1944 р. інвалідом II групи.На той час місто вже було визволено від загарбників. До 1968 р. працював у колгоспі,а потім за станом здоров`я пішов на заслужений відпочинок. Нагороджений орденом Слави III ступеня,медаллю «За оборону Кавказу»,ювілейні медалі «20 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-45гг.»,а також 25 років Перемоги,30 років Перемоги,медаллю «50 лет Вооруженных Сил СССР».За заслуги перед Вітчизною отримав безкоштовно автомобіль «Запорожець». Любив рідний край,виховав гідних нащадків,залишив світлу пам`ять про себе.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"