Призваний до лав Радянської Армії з початку Великої Вітчизняної війни і був зв’язківцем. Свій бойовий шлях закінчив у Празі. Одного разу, коли його частина наступала, зв’язок між командуванням і його ротою перервався. Прадідусь отримав наказ відновити зв’язок. З товаришем вони знайшли місце розриву лінії зв’язку. В цей час поблизу розірвався ворожий снаряд. Прадідусеві відірвало палець правої руки. Незважаючи на поранення, Василь Адамович налагодив зв’язок і доповів про це командирові роти. Наступ було продовжено. За хоробрість, стійкість і мужність, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, старший сержант Рудзик Василь Адамович був нагороджений орденом Вітчизняної війни та медалями