На фронт пішов в 1941 році. Був бій біля річки. І наказ генерала "Не відступать!" Фашисти наступали, а відступалти було нікуди. Біля річки були міни, а неподалеку від окопу замінований будинок. Якби дім зірвався загинуло б багато бійців. Мій дідусь без наказу з товаришем пробрався вночі в цей дім і розмінував його. А потім по комнді "Вперед!" Всі кинулися в бій. Фашисти почали тікати і відступли. Генерал на радощах пробачив мого дідуся, за те, що той виконав свій воїнський обов’язок без наказу, а потім нагородив його. І всі крчали "Ура! Перемога! Перемога!" Дідусь був середнього росту з карима очима. Такимя я його запамятала. Жаль, що він помер.