Народився мій прадідусь в 1932 році. Багато йому довелося побачити і пережити. Коли йому виповнилося 9 років розпочалася Велика Вітчизняна війна. Його тато пішов на фронт , мати залишилася з дітьми. Ще малий Віктор намагався, як найстарший певним чином допомагати матері на заводі та господарству. Тяжким було дитинство дітей тих часів на рівні з дорослими вони працювали в тилу для здобуття перемоги. Йдуть роки . Війна закінчилася.Але спогади , вони залишаються. І ніколи ,і ніхто не забуде їхнього подвигу. Він любив розповідати про минуле. Пішов з життя Віктор Павлович в 2011 році залишивши незабутню память про себе.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"