Євгеній Григорович був студентом третього курсу фізмату, коли його призвали в армію; а 08.08.1941р. розпочалась оборона міста , і він автоматично став курсантом артилерійського училища . У Дніпропетровську часiв вiйни там, де Южмаш та вулиця Ро боча, була окраїна міста. По Краснопольскій балці проходила перша лінія оборони, а друга - по ЮМЗ, і третя- в межах міста. Німці наступали двома лініями: по Дніпру і по Криворізькому шосе. Біля Краснопільської балки стояли заградзагони, котрі розподіляли вiдступаючих солдат по обороним частинам (отримували ділянки оборони). Євгеній Григорович був у ділянці на вулиці Тітова, Аптекарській і Монастирській балках, а саме там, де зараз знаходиться в'язниця по вулицi Чичеріна. Там були армійські склади. Німці бажали їх відбити, а курсанти їх захищали. Запеклі бої точилися там, де знаходиться наша 82 школа. Оборона була дуже жорстокою, проте недовгою. 26.08.1941 вони отримали команду всім частинам перейти на інший бік Дніпра (через міст), а інші захисники не встигли відійти і потрапили в полон, чи загинули. Людей загинуло при обороні більше, ніж при визволенні Днiпропетровську. Коли з'явились німецькі автоматники, радянські солдати отримали команду підірвати підйомний механізм мосту, так що піхота ще могла пройти, а техніка - вже ні. Тоді німці звернули увагу на понтонний міст, який був в районі Красного Каменю.