Моєму прадідусеві, Полтавцю Івану Федоровичу, вдалося пережити блокаду Ленінграду під час Великої Вітчизняної війни. Прадідусь згадував, як був поранений, невдовзі піднялася температура. Знаючи, що таких поранених до шпиталю не забирають, йому довелося обманути санітарів – і це врятувало йому життя. Після одужання, Іван Федорович був направлений на лінію фронту, брав участь у звільненні Ленінграду. Повернувшись у 1944 році додому, прадідусь дуже хворів, рани погано загоювались, мав інвалідність. Доля відвела йому небагато років, але в родині ми про нього пам’ятаємо. Мені про нього розповіла мама, а їй моя бабуся. Коли прадідусь помер, бабусі Олені було лише 5 років.