Тато моєї бабусі,Пересада Олександр Іванович,народився 20 травня 1921 року,в Харківській області,місто Красноград. У 1933 році закінчив 5 класів і пішов працювати,щоб допомогти матері,так як батько помер,а мати залилшилася з вісьма діточками. У 1939 році було призвано до лав Радянської Армії. У 1941 році йому було всього 20 років,а його з армії відправили на війну.У 36-ому стрілковому полку він був обчислювателем - артилеристом.Він вистояв у жорстокій сутичці з фашистами, прийняв перший бій хлопчиськом.Бій був жорстоким.Крізь завісу обстрілів нічого не було видно.Якщо в полі зору потрапляв хрест,намальований на броні німецького танку,то тут же стріляли. У цій війні прадід підбив багато німецьких танків.Його представили до нагороди орденом Червоного Прапора,але отримував цей орден вже після госпіталю. Був він два рази тяжко поранений.Потім довге лікування... І знову-в бій. Так він пройшов всю війну,до самого Берлину.Після війни повернувся назад на Україну. Медалі,якими він був нагороджений,говорять про його бойовий шлях:медалі "За визволення Варшави","За визволення Праги", "За перемогу над Німеччиною","За мужність",ордени: "Вітчизняної війни", "Червоної зірки".Він пройшов всю війну. Після війни він працював довго на заводі ім.Леніна. В мирний час його було нагороджено "Ветеран праці",отримав багато похвальних грамот.Помер в 1996 році.Дуже шкода,що розповіді про його бойовий шлях доходить не від нього,а зі спогадів рідних та близьких. Учень 5-Б класу Братко Данило КЗО "СЗШ №74"ДМР Ленінський район