Олійник Володимир Романович 25 липня 1926 року народження. Володимир Романович згадує як він, 17 річний юнак потрапив на фронт у складі 1 десантного батальйону 152 стрілецької дивізії. - 1943 року 23 жовтня ми почали форсувати Дніпро. 24це нам не вдалося ще, 25 жовтня зайняли правий берег. Наказ командування був зайняти позиції на правому березі Дніпра, щоб закріпити плацдарм для надання можливості іншим полкам форсувати з меншими втратами. Почали форсування в селі Сватівка, яке потім увійшло до складу міста Дніпропетровська (ж/м Червоний Камінь). Звільнили Дніпропетровськ, Кайдаки, Сухачівку пішли на Дніпродзержинськ, Верхньодніпровськ і Кривий Ріг. Під час боїв був поранений, лікувався. Після госпіталю був направлений у мінометне училище, після закінчення якого направлений у маршову роту. Служив мінометником, артилеристом. Звільняв Західну Україну, Білорусію, Варшаву (Польша) у складі 37 Прибалтійської дивізії. Закінчив війну в Прибалтиці. Демобілізувався в березні 1951 року. Нагороджений багатьма орденами та медалями.