Мій прадід, Окул Олексій Маркович, пішов на фронт захищати рідну землю у серпні 1941 року.Він служив у піхоті, яка приймала найголовніший удар війни. У 1943 році прадід потрапив у полон, звідки йому вдалося втекти.Кілька разів він був поранений. За смливість і відвагу на фроті був нагороджений орденами і медалями. Перемогу Олексій Маркович зустрів у Берліні. Восени він повернувся додому, де його з нетерпінням чекали жінка, донька, моя бабуся, та маленький синок. Прадід прожив достойне життя. Він помер ще до мого народження у 1986 році, але пам'ять про нього зберігається в нашій сім'ї. Записала учениця 3-А класу СЗШ №81 Кравець Катерина