Мій прадідусь, Нечепурук Василь Степанович, народився 1 травня 1927 року в с. Изаславе, Хмельницькій області. Він жив у великій сім'ї. Окрім прадідуся, ще було 5 дітей. Коли почалася війна - йому було всього 14 років . На фронт його не брали і він пішов в партизани. Потім потрапив на фронт. На війні прадідусь був зв'язківцем - фахівцем лінійно-будівельних частин зв'язку, командиром взводу. Його взвод завжди був попереду, оскільки головне - щоб завжди був зв'язок. У нього було декілька поранень, лежав в шпиталі, а потім знову фронт. У прадідуся 3 ордени : орден Вітчизняної війни, орден за узяття Берліна, орден Суворова і більше 15 медалей. Після узяття Берліна, він зі своїм взводом воював в Японії. І у нього є медалі за звільнення Японії.У 1949 р. прадідусь познайомився з моєю прабабусею в с. Багратионівське. Жити вони поїхали в м. Донецьк, а звідти в м. Димитров на шахту. 45 років прадідусь пропрацював в шахті, видобував вугілля. 19 серпня 2004 року - прадідуся не стало. У м. Димитрове - в музеї бойової слави - висить його фотографія. У мого прадідуся була дуже важка, але героїчна доля і я їм дуже пишаюся.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"