Мій прадід, Найденко Іван Павлович, 1918 року народження, уродженець Харківської області Сахновщинського району, був призваний в Червону армію з села Багата-Чернещина. У РККА був покликаний в 1938 р.. Служив у Автомобільних військах, шофером, в місті Люксембург. У 1941 р. повертається у Харків де і зустрічає Велику Вітчизняну Війну. У 1941 р. при евакуації людей поподает в полон, біжить з нього і повертається в діючі війська у 16 Окремий медико-санітарний батальйон. У 1944 коли йшли запеклі бої за Західну Україну, мій прадід брав участь у Львівсько-Сандомирської операції. У важких умовах вивозив раненийх з поля бою. З Сандомирського плацдарму вивіз 171 пораненого бійця, на початку війни евакуював 43 людини. 26 травня 1945 нагороджений медаллю За Бойові Заслуги. У 60-х роках з родиною переїжджає до Дніпропетровська де працює шофером на заводі. За хоробрість, стійкість і мужність, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками нагороджений орденом Вітчизняної війни.