Мій прадід Мірошниченко, Дмитро Григорович народився 29 вересня 1921 року в станиці Пашковська, нині в межах міста Краснодар. У 1938 році закінчив 9 класів школи № 58 (нині - ліцей № 12) у Краснодарі. Працював у друкарні газети. Закінчив Краснодарський аероклуб. В армії з травня 1941 року. У 1942 році закінчив Краснодарскую військову авіаційну школу льотчиків. У березні-серпні 1942 року в 8-му запасному авіаційному полку (на аеродромі Багай-Баранівка в Саратовській області) пройшов перенавчання на винищувачі Як-1. Учасник Великої Вітчизняної війни: у серпні 1942-вересні 1944 - льотчик, старший льотчик, командир ланки, заступник командира і командир авіаескадрильї 248-го винищувального авіаційного полку; в квітні-травні 1945 - командир авіаескадрильї 9-го польського винищувального авіаційного полку. Воював на Західному, Центральному і 1-му Білоруському фронтах. Брав участь у Курській битві, звільненні Лівобережної України, Білорусії та Польщі, штурмі Берліна. Здійснив близько 150 бойових вильотів на винищувачах Як-1 і Як-9, в повітряних боях особисто збив 18 літаків супротивника. За мужність і героїзм, проявлені в боях, указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1944 старшому лейтенанту Мірошниченку Дмитру Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Після війни продовжував службу в стройових частинах ВПС (у Білоруському військовому окрузі). Учасник бойових дій в Кореї в листопаді-грудні 1950 року в посаді командира авіаескадрильї 139-го гвардійського винищувального авіаційного полку. Здійснив кілька бойових вильотів на реактивному винищувачі МіГ-15. У 1951 році займався перенавчанням північнокорейських льотчиків на реактивні винищувачі. У 1953 році закінчив Липецкі вищі офіцерські льотно-тактичні курси. Продовжував службу в авіації ППО. Весною 1954 року станом здоров'я був списаний з льотної роботи. З травня 1954 року - заступник начальника штабу 309-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО за пунктом управління і наведення. З липня 1955 підполковник Д. Г. Мірошниченко - в запасі. Жив у місті Ступіно Московської області. Працював оператором на Ступінской газорозподільної станції. Помер 3 червня 2002 року. Похований у місті Ступіно. Я пишаюсь, що в мене був такий героїчний прадід.Закликаю всіх людей, особливо молодь, пам'ятати тих, хто подарував нам життя і чисте небо над головою.Вічна пам'ять героя !

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"