Мілейко Василь Федорович – це мій дідусь. Після закінчення педагогічного інституту його призвали до лав Радянської армії. Він служив останній рік строкової служби на західному кордоні, коли розпочалася війна. З боями відступав до Сталінграду, потім – контузія, госпіталь, і знову фронт. Брав участь у звільненні Праги, Берліна і безлічі інших великих та малих міст і сіл. Після війни працював на Західній Україні, відбудовував країну. У той непростий час мій дідусь загинув у 1949 році. Він був учителем історії і сам творив історію. Пам'ять про нього назавжди залишиться світлою!