Рідний молодший брат мого другого прадіда Мицик Григорій Федорович (1921 – 2011 рр.). В війну він також був у зенітних військах. Мав звання командира оруди. Підчас одного з вильотів його ранили у голову. Поранення виявилось тяжким, через що, він був відсторонений. Довго хворіючи мій прадід працював на залізниці, допомагаючи російським військам. Видужавши, його знову повернули як командира, але зенітних прожекторів. Оскільки на цій посаді зменшувався тиск на пошкоджену голову. Він знаходився на території Румунії та Словаччини. Помер мій прадід у 90 років від хвороби.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"