Цю розповідь переказав мені мій дідусь,якому розповів його батько про свої спогади на фронті. Мого прадідуся звали Іван Іванович Мерешников. Він коорегував стрільбу гаубиць у своему полку. <- Із села нас призвали дванадцятеро хлопців, і всі повернулись з війни живі–здорові, ніхто навіть поранений не був, - з вогником завзяття в очах згадує Василь Андрійович. – Тоді тільки звільнили від німців Україну, йшли тяжкі кровопролитні бої в Польщі й інших європейських країнах. Ну, думаю, відправляють у саме пекло… Проте новобранців повезли в інший бік, на схід, аж у Марійську АРСР. У 139 запасному полку посилено готували молодих солдатів до боїв на фронті. І умови були наближені до фронтових: мороз до мінус 50 С, жили в землянках, обмундирування видали з убитих солдатів, харчувались погано, гірше, ніж на передовій. Тоді вперше пив сік із хвої, аби врятуватись від авітамінозу. Кажучи про цей смак, і нині кривиться: «Як запече – зорі побачиш!» 7 жовтня прийняв присягу, а через місяць повезли далі на Схід, у Хабаровськ. Там в артилерійському полку опанував спеціальністю радиста і вмінням коригувати вогонь далекобійних гармат. З дому писали батьки, що від старшого брата Семена, якого ще взимку мобілізували в армію, довго не було вісточки. І раптом прийшла похоронка. Піхотинець Семен Мерешников загинув під час атаки, штурмуючи місто-фортецю Кенінсберг. - Важко нам було напівголодним, схудлим й вантажити 80-кілограмові снаряди, - згадує ветеран. – Якось з товаришем не втримали небезпечну ношу, впала на землю, добре, що не вибухнула. Навколо війська, тисячі солдатів, десятки ешелонів прибувають і прибувають. Зрештою і наш полк вивели на прикордонну смугу, вночі наказали окопуватись. А грунт кам’янистий, копаючи збивали руки до кривавих мозолів. 9 серпня надійшла команда почати бойові дії проти мільйонної Квантунської армії Японії. Я коригував стрільбу 152-их гаубиць свого полку й у мене це добре виходило.> Ця розповідь мені найбільше запам'ятлась і я дуже пишаюсь своїм прадідом.Закликаю всіх моїх ровесників пам'ятати подвиг радянських солдатів,шанувати їх пам’ять.