Мій батько Яков Васильович народився 30 жовтня 1906 году в селі Бузівка, Котівського району в селянській сім'ї. З малих років почав працювати, закінчив курси шоферів. Коли почалась війна йому було 35 років.Пішов на фронт з першим призивом. Потрапив шофер Мазур у 85-й окремий протитанковий батальон, і пройшов з ним усі довгі грозові шляхи. На передову найчастіше возив снаряди і продовольствія, транспортував у тил поранених, а коли треба було, брався за автомат. До медалі "За оборону Кавказа" додались ше "За бойові заслуги", "За перемогу над Німеччиною". 1 грудня 1945 року був демобілізований. Повернувшись до Личкова працював до пенсії. І всюди де б не працював колишній фронтовик , про нього відгукувалися з теплотою, як про сумлінного. такого, шо ніколи не підведе.