МАЗУР РАЇСА АНДРІЇВНА Народилася 18.12.1918р. у с.Луки Криничанського району Полтавської області. У 1939р. приїхала у м.Дніпропетровськ до рідного брата, який служив у лавах Червоної армії. З початком Великої Вітчизняної війни пішла вільнонайомною до фронтового шпиталю ФЕГ-1039. Коли німці були на підході до міста шпиталь виїхав з міста і йшов за фронтом. Шпиталь входив до складу Першого Українського фронту .Мазур Р.А. у шпиталі була і медичною сестрою і готувала їжу на кухні і виносила з поля бою поранених бійців. Разом з шпиталем Мазур Р.А. ,та однополчане, брали участь у боях на Курській дузі, форсували р.Дніпро і визволяли м.Київ. Визволяли міста Житомир, Ровно, Вінницю, Чернівці, Дрогобич, Львів. З тяжкими боями пройшли південну Польшу, форсували р.Сан і Віслу, визволяли м.Краків , промисловий район – Верхня Сілезія. Форсували р.Одер, на річці Ельба з’єдналися з військами союзників. Закінчили війну у м.Дрездені. Нагороджена орденом «Вітчизняної війни» ІІ ст., орденом «За мужність» ІІІ ст., медаллю «За перемогу над Германією у Великій Вітчизняній війні 1941 1945рр.»,медаллю Жукова, медаллю «Захиснику Вітчизни» та ювілейними медалями. Однією з самих цінних нагород вважає Благодарственну грамоту підписану командуючим військами Першого Українського фронту Маршалом Радянського Союзу І.Конєвим, начальником штабу фронту генералом армії І.Петровим та членом Військової Ради фронту генерал-лейтенантом К.Крайнюковим. Після війни разом з шпиталем повернулася до м. Дніпропетровська.Кожного року 9 травня зустрічалася зі своїми однополчанами, але з 2007р. залишилася одна з свого шпиталю. Працювала в заготконторі, нагороджена медаллю «Ветеран труда», «За доблесну працю». З 1946р. проживає у Красногвардійському районі.Зараз живе разом з сімєю онуки.У 2013 році бабусі виповнилося 94 роки.