"Народився в місті Дніпропетровську. Рано втратив батьків і виховувався в Ульяновському дитячому будинку. Закінчив сім класів. Був помічником вихователя в Уфімської трудової колонії. Під час Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 роки) у вересні 1942 року був призваний до лав Червоної Армії і направлений в Краснохолмского військово-піхотне училище. У листопаді 1942 року разом з іншими курсантами-комсомольцями добровольцем пішов у діючу армію. 23 лютого 1943 гвардії рядовий 254-го гвардійського стрілецького полку 56-ї гвардійської стрілецької дивізії А.М.Матросов під час бою з німецькими фашистами у села чорнушки Локнянского району отримав наказ командира знищити ворожий дзот. Йому вдалося під вогнем противника прорватися до дзоту. Але, витративши всі патрони і гранати, він прийняв єдино можливе в тих умовах рішення: закрив амбразуру ворожого дзоту своїм тілом, забезпечивши можливість радянським воїнам продовжити наступ і зайняти вказану командуванням місцевість. Звання Героя йому було присвоєно посмертно 19 червня 1943. Тіло Олександра Матросова було поховано на місці вчинення ним подвигу. Прах Героя перепохований на площі в місті Великі Луки в 1948 році. Пам'ятник А.М.Матросову (автори - скульптор Є.Вучетича, архітектор В.Артамонов) встановлено у центрі Великих Лук: на лівому березі річки Ловати, на площі, що носить його ім'я. У Великих Луках було відкрито музей бойової комсомольської слави імені Олександра Матросова (нині тут знаходиться Великолукський краєзнавчий музей). Пам'ятники Герою встановлені в містах Дніпропетровську та Уфі, в селі Іванівка Ульяновської області, в Ленінграді. На місці його загибелі в селі Чорнушки створено меморіал. Олександру Матросова присвячені твори літератури, образотворчого мистецтва і художній фільм." "Народився в місті Дніпропетровську. Рано втратив батьків і виховувався в Ульяновському дитячому будинку. Закінчив сім класів. Був помічником вихователя в Уфімської трудової колонії. Під час Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 роки) у вересні 1942 року був призваний до лав Червоної Армії і направлений в Краснохолмского військово-піхотне училище. У листопаді 1942 року разом з іншими курсантами-комсомольцями добровольцем пішов у діючу армію. 23 лютого 1943 гвардії рядовий 254-го гвардійського стрілецького полку 56-ї гвардійської стрілецької дивізії А.М.Матросов під час бою з німецькими фашистами у села чорнушки Локнянского району отримав наказ командира знищити ворожий дзот. Йому вдалося під вогнем противника прорватися до дзоту. Але, витративши всі патрони і гранати, він прийняв єдино можливе в тих умовах рішення: закрив амбразуру ворожого дзоту своїм тілом, забезпечивши можливість радянським воїнам продовжити наступ і зайняти вказану командуванням місцевість. Звання Героя йому було присвоєно посмертно 19 червня 1943. Тіло Олександра Матросова було поховано на місці вчинення ним подвигу. Прах Героя перепохований на площі в місті Великі Луки в 1948 році. Пам'ятник А.М.Матросову (автори - скульптор Є.Вучетича, архітектор В.Артамонов) встановлено у центрі Великих Лук: на лівому березі річки Ловати, на площі, що носить його ім'я. У Великих Луках було відкрито музей бойової комсомольської слави імені Олександра Матросова (нині тут знаходиться Великолукський краєзнавчий музей). Пам'ятники Герою встановлені в містах Дніпропетровську та Уфі, в селі Іванівка Ульяновської області, в Ленінграді. На місці його загибелі в селі Чорнушки створено меморіал. Олександру Матросова присвячені твори літератури, образотворчого мистецтва і художній фільм."

Страница солдата создана "Бессмертный полк - Днепропетровск"