Маленик Василь Трохимович народився 23 серпня 1924 року у місті Дніпропетровську. На початок війни, коли розвал оборонних планів Червоної армії дозволив німецьким загарбникам у короткий час захватити майже всю правобережну Україну, він зі своєю родиною опинився на окупованній території. Життя під німецьким режимом заставило важко працювати, переховуючись від окупаційної влади. У вересні 1943 року, під час визволення Дніпропетровщини, дев’ятнадцятирічний юнак вступив до лав Червоної армії. Брав участь у боях за Дніпропетровщину, потім зі своїм полком визволяв з-під загарбницького іга Миколаївщину, Одесу. Під час проведення Яссько-Кишинівської операції форсував Південний Буг, Дністер, брав участь у визволенні Кишинева. Після виходу військової частини, у якій служив Василь Трохимович, на рубежі Радянського Союзу приймав участь у визвольних боях за Румунію, де при форсуванні ріки Прут 27 квітня 1944 року отримав тяжке поранення. Сувора фронтова доля штовхала Маленика Василя Трохимовича зі стрілкових ланок "цариці полів" у кулеметники, потім у розвідники. Командиром взводу розвідників 1118 полку 333 стрілкової дивізії 46 армії 3-го Українського фронту і закінчив він війну. Зараз Василю Трохимовичу 88 років.