Логвиненко Василь Євтухович народився 4 квітня 1925 року в селищі Таромське міста Дніпропетровська. Під час Великої Вітчизняної війни воював на І Українському фронті рядовим. Брав участь у звільненні міст Мукачеве, Берегове. З серпня 1944 року і до кінця війни був шофером у складі 20-го відділення автополку 407-ї автотранспортної батареї. Військову службу продовжував і після війни. В тій самій автотранспортній батареї працював шофером по лютий 1947 року. З лютого по жовтень 1947 року був слюсарем в 362-ї авторемонтній базі. З жовтня 1947 року по квітень 1948 року – шофером-слюсарем 86-го танкового полку. Після війни працював автослюсарем на ДАЗ (1948-1954 рр.), з 1961 року - електрослюсарем на заводі «Червоний профінтерн». Нагороджений Орденом Вітчизняної війни ІІ ст. (Ж №316916, № ордена 3976916 від 11.03.1985р.), медаллю «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр.» (№ 0114067 від 09.02.1946р.). Помер 11 травня 1996 року. Записано зі слів доньки Циганок Наталії Василівни.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"