Мій прадідусь Лисогор Олександр Симонович брав участь у трьох війнах. Він народився у 1913 році, в селі під Сумами,а вчився, працював і жив у місті Кривому Розі. Коли прийшла пора іти до лав Червоної армії, він потрапив на війну з «білофінами». У 1939 році він брав участь у військових діях, що приєднали Західну Україну до СРСР. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, мій дідусь працював на Криворізькому металургійному заводі, який евакуювали на Урал. До армії його не призивали, бо він працював на оборонному підприємстві , але в 1943 році, прадідусь Олександр добровільно вступив до лав Уральського добровільного танкового корпусу і відбув на фронт. Він брав участь у битві на «Курській дузі», і з боями пройшов до західних кордонів країни. У березні 1944 року у боях за станцію Волочинськ, нинішньої Хмельницької області, в оточенні, стримуючи переважаючи сили гітлерівців мій прадідусь і разом з ним 447 бійців і офіцерів віддали своє життя за перемогу. Ім’я мого прадідуся викарбуване на плитах пам’ятникка загиблим воїнам, що стоїть у м. Волочинську поряд із залізничною станціею.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"