(1902 р.) … Почалася Велика Вітчизняна війна. Уся країна, весь народ піднялися на захист своєї Вітчизни. Серед мільйону захисників був мій прапрадідусь. Прапрадідусь – Левченко Гаврило Семенович, 1902 року народження. До війни він будував ДніпроГЕС. Згодом став політпрацівником. Пройшов фронтами Великої Вітчизняної війни. Під час битв на на Кавказі був комісаром полку. Багато військових випробувань випало на долю полку. Солдати потрапили в оточення. Та мій прапрадідусь не розгубився : виявивши неабияку військову кмітливість, вивів свій полк із оточення і виніс полковий стяг. За цей подвиг він був нагороджений орденом Червоної зірки II cт. За час війни подвигів було багато. Кожна битва – подвиг. Кожна битва - крок до Перемоги. А скільки радості від відчуття надійного плеча побратима – однополчана. Та ще в житті мого прапрадідуся сталася знаменна подія. Доля звела його з видатною особистістю. У боях за Малу Землю прапрадід воював разом із Л. І. Брєжнєвим – майбутнім Генеральним Секретарем ЦК КПРС. Війну з багатьма втратами виграв народ, а не окремі люди. Та не зважаючи на це, я горджуся тим, що мій прапрадідусь зробив великий внесок у святу всенародну Перемогу. За час війни він був відзначений трьома орденами Бойового Червоного Прапора ІІ і ІІІ ст., двома орденами Червоної зірки ІІ ст., багатьма медалями. Після війни з 1947 до 1950 року прапрадідусь був секретарем Синельниківського райкому Комуністичної партії. Помер у 1950 році. Фотографія мого прапрадідуся до розпаду Радянського Союзу знаходилась у музеї Бойової комсомольської слави ім. А. Матросова в м. Дніпропетровську.