Уроженець селища Старий Робськ на Брянщині. Через швидкий наступ гітлерівців його не встигли мобілізувати і він залишився в окупації. Восени 1943 року після визволення Брянської області був призваний в армію рядовим. Виконував обов’язки їздового польової кухні. Одного разу в прифронтовій смузі на підступах до позицій радянських військ виявив німецьку розвідку. Прохір Микитович відкрив по ній стрільбу з гвинтівки. Зав’язалася перестрілка. В цей же час цією ж дорогою проходила наша танкова колона. Стрілянина привернула їхню увагу. Танкісти обійшли німецьких розвідників і взяли їх у полон. За сміливість, проявлену у нерівній схватці з ворожими солдатами, Лебедько Прохір Микитович був нагороджений медаллю «За відвагу». У Прибалтиці був поранений осколком міни, з яким прожив до кінця свого життя. Війну закінчив у Східній Прусії, у місті Кенігзберг . За участь у боях у Східній Прусії нагороджений медаллю «За бойові заслуги». У шістдесятих роках був нагороджений медаллю «За взяття Кенігзберга». Після війни працював на заводі ім.Дзержинського сталеваром.