Мій прадідусь Лавренюк Віктор Олексійович народився на Вінниччині в невеликому селі Балабанівка. Коли почалась Велика Вітчизняна війна, йому виповнилось 16 років. В армію його не брали, з окупацією німцями його рідного села він в листопаді 1941 року став партизаном. Воював до березня 1944 року. Брав участь в диверсіях на залізниці, нападав на невеликі німецькі гарнізони, руйнував техніку, яка працювала на окупантів, брав участь у визволенні районних центрів Дашив, Сітковци Вінницької області, у визволенні станції Франтовка та ін. Нагороджений орденом Вітчизняної війни, орденом Мужності, медаллю "З бойової заслуги", медаллю "Партизану Вітчизняної війни І ступеня" та ін. Всього отримав 17 нагород.