Спогади Лахна Михайла Семеновича Кінець вересня 1943 року. Жителі майже усього АНД району ховалися від фашистів в болотах озера Куплювате, спостерігаючи за тим, як відступаючі німецькі війська знищували все підряд. Так було розстріляно 28 чоловік коло озера Вошивка, вбито 52 корови місцевих жителів. І ось на ранок Червона армія нас звільнила від фашистів. А ввечері разом із своїми ровесниками та деякими старшими по віку товаришами ми вже були в польовому військовому комітеті. В той же вечір нас переправили на Сваківку до Дніпра, але ми були ще не обстріляні, нес навіть не встигли переодягти у військову форму. Потім нас переправили на острова річки Дніпра. Моя освіта - 8 класів дозволила мені стати наводчиком 82-х мм міномету. Мені начебто і пофортунило, бо був подалі від "передової". Дніпро форсували в районі Мишурина Рога вдало. Не дійшовши до Кривого Рога, під селом Недайвода відбувся тяжкий бій, де мене було поранено. Потім 4 місяці у госпіталі. Комісували як інваліда війни, після чого пішов працювати на завод ДЧВЗ, де відпрацював 37 років, починаючи з учня токаря до начальника зміни. Звідки й пішов на заслужений відпочинок.