Мій дід, Кущ Дмитро Тимофійович, працював слюсарем у локомотивному депо м.Дніпропетровська. Одного разу прийшов додому і сказав, що він уже не йде на роботу, бо депо і деяких робітників евакуювали на Схід, а дідуся залишили вдома. Сім’я жила деякий час у напрузі, чекаючи чогось невідомого… А ось вечір… уже сутеніло, як почулися вистріли, гранати рвалися десь недалеко від хати. Один снаряд попав у сарай. Він загорівся. Мого дідуся призвали в армію. Відправили під Кривий Ріг боронити місто. Сили були нерівні. Звісток від дідуся не було. Кущ Дмитро Тимофійович через кілька місяців загинув під Софіївкою. Захоронений там у братській могилі.