У мене був дідусь. Він народився 9 жовтня 1930 року. І тому що він був неповнолітній, він не служив у радянській армії, але ж він добре допомагав солдатам. За усю війну йому довелось перекопати сотні кубометрів землі, спиляти та перетаскати на своїх плечах сотні не самих тонких дерев. Він бачив як на бронемашинах та мотоциклах їхали німці. Наші бійці втекли у ліс. А біля школи стояла машина з харчами. Німці навели огнемет і все спалили. Так як дідусь жив біля озера, то з одного берега були німці, а з іншого наші солдати і він допомагав їм. Він із хлопцями перепливали озеро та видивлялися що робиться у німців і тоді все розповідали нашим солдатам. Дідусь був поранений на війні, біля нього була зірвалася міна, та декілька кусків з міни поранили його у живіт.