Козлов Йосип Дмитрович народився 12.04.1912 року. Дитинство провів у дитбудинку. Здобув вищу освіту. Комсомолець з 1929 року. Членом КПРС став у 1941 році. В боях Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року В червні 1942 р. при викиданні боєприпасів 2 Ударної Армії (що знаходилась в оточенні) літак був підпалений винищувачем супротивника Ме – 109. Весь обійнятий полум'ям став падати, Йосип Дмитрович продовжував залишатися за штурвалом до тих пір, поки весь екіпаж не виплигнув і лише після цього розвернув машину і виплигнув сам. В повітрі на парашуті був обстріляний винищувачем і поранений в плече. Не дивлячись на поранення вилетів на У-2 з важко пораненим льотчиком, який в повітрі знепритомнів, сам довів літак до аеродрому, де і був направлений в госпіталь. В липні 1942 р. штабом Західного фронту була поставлена задача завдати бомбового удару по скупченню ешелонів на ст. Бобруйськ. Не дивлячись на складні метеоумови і сильну протидію ЗА супротивника, Йосип Дмитрович вивів літак і скинув бомби точно в ціль. В результаті прямого попадання був підпалений ешелон з боєприпасами, вибухи і пожежі були відмінним орієнтиром для решти екіпажів. На початок березня 1944 року штурман 101 авіаційного полку 1 – ої авіаційної дивізії авіації далекої дії Йосип Дмитрович здійснив 257 нічних бойових польотів на бомбардування важливих об’єктів у тилу супротивника. Йосипа Дмитровича – Героя Радянського Союзу нагороджено: орденами «Леніна», «Червоного Прапору», двома орденами «Червоної зірки», «Олександра Невського», «Золотою Зіркою Героя» та медалями: «За Оборону Москви», «За оборону Сталінграда», «За взяття Берліну». Все життя був військовим льотчиком після війни займався льотною роботою.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"